Деякі з цих частинок є стабільними и формують нормальну матерію. Інші, мюон наприклад, існують надзвичайно короткий відрізок часу перед розпадом. Деякі, типу бозону Хігса, припускають, існували на протязі декількох миттєвостей після Великого Вибуху , а в сучасному Всесвіті вони повністю відсутні.
Величезна сконцентрована енергія, що може бути досягнута шляхом зіткнення між частинками типу електронів і протонів на надвисоких швидкостях, може створити умови , що відповідають стану раннього Всесвіту, і згенерувати частинки, подібні до бозону Хігса, на долі секунд. Потім вони звісно розпадуться на звичайні . Але їх існування буде зафіксоване контрольнимм слідами, які залишаться серед звичайних частинок в детекторах.
За допомогою обчислювальної обробки результатів людство зможе визначити характеристики новостворених частинок. Дослідження зіткнень схоже на "мандрівку назад у часі", в моменти зародження нашого Всесвіту.
Великий адронний коллайдер - кільцевий прискорювач заряджених частинок на зустрічних пучках с кільцем довжиною в 26,65 км.
"Навіщо це потрібно?" Справа в тому що саме у ньому буде здійснюватися розгін частинок до надвисоких швидкостей, і, відповідно, надвисоких енергій зіткнень. Створюючи такі умови і досліджуючи процеси, що відбуваються, вчені мають надію дістати відомості про найфундаментальніші закони фізики частинок.
Відповідно до повідомнення на сайті проекту LHC, все вказує на те, що при енергіях в районі 1 ТеВ (тераелектронвольт) мова йде про НОВУ фізику, і саме там містяться відповіді на фундаментальні запитання нашого часу.Будівництво адронного колайдера здійснюється під патронатом CERN (Conseil Europeen pour la Recherche Nucleaire - Европейська рада з ядерних досліджень). Початок експериментів плануються на травень 2008.
А тепер найцікавіше.Всі ці колосальні енергії підходять для проведення одного неймовірної важливості експерименту. Точніше, мова йде про підтвердження теорії, відповідно якої при тераелектронновольтных енергіях і в умовах відповідної гравітації відбувається утворення чорних дірок.
Стосовно істерії щодо небезеки таких експериментів: Стівен Хокінг, автор всіх існуючих концепцій чорних дірок, зробив ключове для розуміння фізики цих об'єктів відкриття - чорні дірки зникають з плином часу. Навіть найбільші з них. Великі - повільно, за мільярди років. А маленькі щезають моментально, за мікросекунди, і, відповідно, в них просто немає часу на те, щоб втягнути в себе хоча б якийсь істотний об'єм матерії. Зате, зникаючи, вони залишать після себе остаточне випромінюваня, що можна буде вловити детекторами LHC.
